среда
11 июля 2012г.

Английская версия


Експертна оцінка релігійної організації «Посольства благословенного царства божого для всіх народів»
31.01.2008
Комплексна  експертна оцінка культової практики та соціально-психологічних особливостей йункционування релігійної організації "Посольства  благословенного  цанства божого для віх народів"
 

Комплексну експертну оцінку підготовлено за матеріалами, наданими громадською організацією «Спілка захисту сім’ї та особистості» Європейська Федерація Центрів щодо Дослідження та Інформації про Сектантство F.Е.С.К.І.S.
Для службового користування

Передмова Заяви прийняті ГО «Спілка захисту сім’ї та особистості» від громадян України:

Заявление
Я, Н........ в силу своей профессиональной деятельности в период с марта 1998г. по июль 2003 г находился (работал) в религиозной организации «Слово веры», новое название «Посольство благословенного царства Божьего для всех народов». Находясь там, я наблюдал (особенно в последние годы) грубое нарушение основных свобод личности и чудовищное насилие над человеческим самосознанием. «Посольство Божье» относится к разряду деструктивных тоталитарных сект харизматического направления. Во главе организации стоит один человек (семья) который формирует сознание адептов посещающих эту организацию таким образом, что в среде адептов этой организации он (лидер) является лицом практически не припекаемым и любые указания лидера нужно исполнять не раздумывая. Более того, сама мысль о несовершенстве лидера является порочной и считается грехом.

Делается всё это с помощью наглого искажения Библейного текста, вырывании из контекста необходимых лидеру предложений и вольного их трактования.Основной целью (пусть и прикрытой благими намерениями) всей этой затеи, под названием «Посольство божье» стало одурачивание людей с целью присвоения их денег, использование людей в различных, необходимых руководству, проектах, в том числе вмешательство в политическую жизнь страны во время выборов Президента и правительства и т.д.Большинство людей приходящих в церковь обычно делают это искренно на фоне различных .житейских проблем, как последний шанс пытаются обратится к Богу за помощью. В этой ситуации, очередное разочарование и понимание того, что и здесь ими «пользовались» многие люди не способны вынести, отсюда многие, лично мне знакомые люди, покончили жизнь самоубийством, сошли с ума(стали душевно больными), спились, ушли в глубокую апатию к жизни и депрессию.В этой организации постоянно (иногда три раза за служение) проводят сбор денег на различные проекты — как-то: помощь малоимущим, строительство церковного здания, помощь верующим в других странах (например, США). Отчёт лее о деньгах обычно нигде и никому не предоставляется. Если кто-то вдруг озаботится этим вопросом, то этот человек будет поставлен на замечание и, скорее всего, исключён из организации.
Проповеди христианскими назвать сложно -о Христе и о спасении в них речь почти не идёт, чаще речь идёт о деньгах, о преуспевании, о том, как состоятся в жизни и т.д.

В заключении хочу сказать, что где то в 97% случаев люди посещающие какое-то время эту организацию, перестают ходить туда и попадают в состояние глубокой депрессии и разочарование, но пока они ходят, они являются приманкой для других людей.

По причине вышесказанного, я считаю, что организация «Посольство Божье» крайне вредна для общества, семьи и личности. Убедительно прошу вас обратить внимание на деятельность этой и подобных ей организаций. А так же посодействовать широкому просвещению людей в этом вопросе, поскольку считаю, что все эти проблемы в нашем обществе из-за невежества и недостатка информации.
С уважением.........

Заявление

Хочу обратить ваше внимание на деятельность религиозной организации «Посольство Божье».
Я считаю, что эта организация обманывает людей, манипулируя их сознанием, запугивая и эксплуатируя человека.

В этой организации гражданин Нигерии Сандей Аделаджа прилюдно оскорби! мою семью неправдивой информацией, чем нарушил права человека и Конституцию Украины.
В проповедях постоянно упоминается о финансах, 90% проповедей построены на выманивания финансов у людей- «Чем больше вы принесёте в нашу организацию финансов, тем больше вас Бог благословит».Постоянные экстремистские заявления, что мы должны идти в политику, и вмешиваться в руководство страны.

Прошу вас разобраться и рассмотреть деятельность этой организации.
В «Посольстве божьем» я находился с 1999 по 2004 год. Один год работал звукооператором. Работа оплачивалась не по моему затраченному времени, а гораздо занижено. Ни в одном финансовом документе я не расписывался.
Н...

Заявление

Я, ...... , был членом организации «Посольство божье» на протяжении 9 лет, работал и был лидером служения. Этого времени мне хватило, чтобы разобраться, что в этой организации ущемляют личность, используют людей, эксплуатируют их, заставляя работать на организацию за минимальную оплату, при этом ни в каких финансовых документах это не отмечается. При этом можно сделать вывод, что деньги идут в карман руководителям организации. За время моего членства в организации, много раз собирались деньги на строительство духовного центра, а также и другие проекты, но ни один из них не реализовался в жизнь. Вся организационная структура замкнута на одном человеке -старшем пасторе С. Аделадже.
Я возмущён тем, что людей обманывают, извращая Библию, манипулируют их сознанием, запугивают, превращают их в бездумную массу, делая их инструментом в политической борьбе. В периоды выборов на проповедях призывали голосовать за своих кандидатов, ссылаясь на то, что их выбрал Бог, манипулируя мнением людей.

Прошу вас разобраться с деятельностью организации и нарушениями, которые в ней происходят для того, чтобы доверчивые и истинно верующие люди становились жертвой обмана и мошенничества руководителями организации.
Н......



Було поставлено такі питання:

1. Які особливості діяльності «Посольства Божого»: культова практика, організаційна структура, внутрішні принципи спілкування?

2. Чи є в діяльності «Посольства Божого» елементи, що вказують на використання спеціальних психотехнік, які можуть зашкодити здоров'ю членів релігійної громади?

Експертну оцінку виконали:

1.Наріжний Юрій Олексійович, кандидат філософських наук, доцент, начальник кафедри філософії Юридичної академії МВС України (стаж роботи за спеціальністю -24 роки)

2.Сиропятов Олег Геннадійович, доктор медичних наук, професор Української військово-медичної академії (стаж роботи за спеціальністю - ЗО років)

3.Петухов Володимир Едуардович, соціальний психолог, психолог вищої категорії Центру у справах сім'ї та жінок (стаж роботи за спеціальністю - 11 років)

Для проведения комплексної експертної оцінки були надані наступні матеріали:

1. Аделаджа Сандей. Научитесь руководить. - К.: Фарес, 2003.
2. Аделаджа Сандей. Лідер, який діє. - К.: Світла зірка, 2003.
3. Аделаджа Сандей. Сексуальная свобода..— К.: Фарес, 2004.
4. Аделаджа Сандей. Гражданская позиция. — К.: Фарес, 2005.
5. Аделаджа Сандей. Призвание, предназначение и достижение цели. - К.: Фарес, 2003.
6. Аделаджа Сандей. Как стать богатым без слез. - К.: Фарес, 2005.
7. Аделаджа Сандей. Ты и твой пастор: правильное восприятие Божьих даров. - К.: Светлая звезда, 2003.
8. Аделаджа Сандей. Как быть пастором без слез. - К.: Фарес, 2003.
9. Аделаджа Сандей. Успех во всем. - К.: Фарес, 2004.
10. Аделаджа Сандей. Финансовая свобода и деньги: Видеокассета. — К., 04.10.2004.
11. Аделаджа Сандей. Знание о финансах - это сила!: Видеокассета. - К., 05.10.2004.
12. Аделаджа Сандей. Иисус, которого ты не познал. Христианская Церковь Полного Евангелия «Слово Веры». Видеокассета.
13. Аделаджа Сандей. Служение Христианской Церкви Полного Евангелия «Слово Веры». Видеокассета.
14. Какой твой путь. Наркологический центр «Любовь». Христианская Церковь Полного Евангелия «Слово Веры». Видеокассета.
15. Аделаджа Сандей. Путь к материальному процветанию. Аудиокассета. - К., 28.04.2005.
16. Кто пошел вместе с Одонией. Аудиокассета.
17. Бизнес-семинар: Требование для непоколебимого успеха. 1,2 части. Аудиокассета.
18. Бехтерев В.М. Внушение и его роль в общественной жизни. В кн. Гипноз. Д.: Сталкер, 1999. С. 125-346.
19. Гарасян Н.Н. Инструкция по работе с новообращенными и оформление отчетности. -К.: ООО «Ратибор», 2004.
20. Гольдберг Д., Хаксли П. Распространенные психические расстройства. Биосоциальная модель. -К.: Сфера, 1999.
21. Евсевий Памфил. Церковная история. - М.: Издание Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1993.
22. Кандинский В.Х. Нервно-психический контагий и душевные эпидемии - М., 1881.С.169-189.
23. Ледяев Алексей. Евангелие царства. 11-ти летие «Посольства Божьего». Видеокассета. - К., 01.04.2005.
24. Литвинчук Н.І., Соломша Г.В. Перші кроки з Ісусом. Перший етап «Затвердження новонавернених»: Навчальний посібник - К.: Світла зірка, 2003.
25. Литвинчук Н.І., Соломіна Г.В. Перші кроки з Ісусом. Другий етап «Освячення»: Навчальний посібник - К.: Світла зірка, 2004.
26. Литвинчук Н.І., Соломша Г.В. «Підготовка лідерів с-12»: Навчальний посібник -К.: Світла зірка, 2005.
27. Питер Мастере. Эпидемия целительства. Напечатано в Москве для Метрополитен-Скинии («Церкви Сперджена») в Лондоне. - М., 1994.
28. Принс Д. Основы учения Христова. - Изд-во Д. Принса, 1991.
29. Сикорский И.А. Психопатическая эпидемия 1892 года в Киевской губернии. - К.: Типо-Литография Имп. Унив. Св. Владимира, 1893.
30. Хазел Г.Ф. Дар языков: Пер. с англ. - Заокский: «Источник жизни», 1995. (Библейские исследования).
31. Хантеры Чарлз и Фрэнсис. Исцеление больных. / Пер. с англ. — К.: Светлая звезда, 2004.
32. Шерток Л. Гипноз. - М.: Медицина, 1992.
33. Юн П. Что Библия говорит о языках? / Пер. с англ. Баев А.М. - Мн.: Издательство церкви «Завет Христа», 2002.
34. Юнг К.-Г. Нераскрытая самость (настоящее и будущее). В кн. Психология DEMENTIA PRAECOX. -Мн.: Харвест, 2003. С.324-384.
35. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2001. Психическое здоровье: новое понимание, новая надежда. -М.: Издательство «Весь Мир», 2001.
36. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В.М. Петрік, С.В. Сьомін та ін.. За заг. ред. В.В. Остроухова. - К., 2003.

АНАЛІЗ КУЛЬТОВОЇ ПРАКТИКИ

Релігійну організацію «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів» (колишня назва - «Слово Віри») створив громадянин Нігерії Сунканми Сандей Аделаджа 1994 року. Вона належить до євангельських церков і має ознаки харизматичного культу:

1. У культовій практиці головний акцент робиться на третю іпостась Бога - Святий Дух. Обґрунтуванням цього служить текст із Євангелія від Іоанна: «Коли хто не народиться з води й Духа, той не може увійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла - є тіло, що ж уродилося з Духа - є Дух... Вам необхідно народитись згори» (Іоанн. 3; 5-7). І якщо сам Христос пройшов через хрещення Духом, то цей обряд здатний надшити людину природою Христа, силою згори, дарунками Святого Духа.

2. Центральним догматом релігійного життя є «водохрещення Святим Духом». Члени організації прагнуть одержати у своєму релігійному житті від Святого Духа особливі духовні дари - харизми. «Харизма» в перекладі з грецької означає милість, благодать, Божий дар. Це особиста благодать, якою Бог наділяє обраних, а носієм її є проповідник, оскільки він демонструє (або декларує) володіння дарами аж до здатності зцілення. Якщо людина хрещена в іншій християнській традиції, то її Символ Віри не має значення та авторитету.

3. Дев'ять дарунків Святого Духа класифікуються звичайно за потрійним принципом:

• дарунки одкровення: мудрість, знання, уміння розрізняти духів;
• дарунки сили: віра, чудотворство, зцілення;
• дарунки мови: пророцтва, говоріння на інших мовах (глосолалія), тлумачення. У церкві «Посольство Боже» перша й друга групи дарунків вважаються найбільш доступними й бажаними. Знання промислу Божого, зцілення й досягнення життєвого успіху є незаперечними свідченнями богообраності.

4. Вважається, що харизму може одержати кожен християнин при спілкуванні зі Святим Духом. Потенційно таку можливість має кожний, хто прийняв хрещення, але більшість про це, по-перше, не знає, а по-друге, не вміє налагодити зв'язок зі Святим Духом, тобто не вміють по-справжньому молитися.

5. Молитовна практика, оволодіння особливою молитвою в Дусі Святому займає найважливіше місце в релігійному житті. Розрізняється п'ять типів молитов:

1) Прохання. Ця молитва базується на положенні, що людина може отримати від Бога все, у чому має потребу. Щоб прохання було виконане, потрібно дуже точно, максимально конкретно визначити в молитві, що саме хочуть отримати від Бога;

2) Клопотання. У молитві звертаються до Бога, прохаючи щось для інших. Вона часто використовується в молитовному зібранні з метою консолідації громади і психологічної підтримки віруючих, які потребують допомоги;

3) Посвячення, помазання. Молитва, яку повторює за пастором той, хто вирішив вступити до церкви. Відбувається це під час першого ж відвідування наприкінці молитовного зібрання. Інколи трапляється, що той, хто приймає посвячення, втрачає свідомість;

Посвячення відбувається в кілька етапів. Першим етапом є одержання дарунківСвятого Духа під час недільних молитовних зборів, другим - водне хрещення, третім — вручення свідчення про водне хрещення.
Наприкінці молитовних зборів після 40-хвилинного емоційного прославляння, що може супроводжуватися «молитвою в Дусі», пастор, неначе роблячи емоційну паузу, викликає на сцену тих, хто прийшов уперше й бажає одержати «тут і зараз» дарунки Святого Духа та прилучитися до церкви. По черзі покладаючи руки на голову кожного, хто посвячується, пастор в гранично екзальтованій формі читає молитву про сходження Святого Духа. За спиною того, з ким працює пастор, непомітно з'являється асистент, страхуючи того, хто посвячується, від падіння. Коли людина знепритомніє, це сприймається церквою із захватом і витлумачується громадою як доказ справжнього сходження Святого Духа;

4) Молитва в Дусі Святому. Молитва, завдяки якій дух того, хто молиться, зустрічається зі Святим Духом. Найважливіше завдання - навчитися слухати голос Божий щоденно.
На загальних молитовних зібраннях звичайно спочатку відбувається «пісенне прославляння» (40-60 хвилин), потім - проповідь (60-90 хвилин), знову «пісенне прославляння», молитва про клопотання і молитва в Дусі, особисті свідчення, хрещення в Дусі і наприкінці вирішуються організаційні й господарські питання. Під час недільних служінь практикуються сеанси зцілення;

5) Вимоглива молитва. Побудована на принципі: назви, зажадай, одержуй. Це віра в те, що за допомогою такої молитви можна змусити Бога виконати будь-яке своє прохання: „ ... никогда не говорите: «Господи, сделай меня успешным, еспи на то єсть воля Твоя». Вы поступите мудро, если откроете Библию й скажете: «Господь, Слово говорит, что мне принадлежит множество благословений. Я должен быть преуспевающим человеком, Май Бог" [11; 13].

6) Учення про надприродне підтвердження. На основі слів з Євангелія стверджується,що ім'ям Божим віруючим дано виганяти бісів, творити чудеса тощо. Наголошується, що навіть Христос до хрещення його Іоанном Хрестителем не робив дива (Марко 16;15, 17-18).
Член організації відчуває себе кимось особливим - пророком, героєм, знаряддям Бога, що несе людям істину, одкровення. Він постійно відчуває дотик «божого» світла, його життя заповнюється чудовими подіями, він опановує особливий релігійний досвід.

Наприкінці кожних молитовних зборів пастор надає слово тим, хто може повідомити про якість дива, що сталися за тиждень. Віруючі розповідають про дивовижні зцілення, бачення, здійснені пророцтва, про глибину своєї віри, переборені підступи диявола, дякують громаді за молитовну допомогу. Кожне свідчення супроводжується шквалом оплесків і вигуками.

7) Учення про прославляння Бога. Віруючі вважають себе богообраними, щирою церквою Христовою, «сіллю землі». На знак вдячності вони вважають за необхідне прославляти Бога в максимально активній, сучасній і навіть екзотичній формі: Христу присвячуються гімни, молитви, заклики, пісні, вірші, на його честь створюються музичні й танцювальні композиції. Тому часто в громадах функціонують ансамблі, хори, танцювальні групи, інші самодіяльні колективи. Завдяки їхнім виступам на недільних молитовних зборах створюється атмосфера святковості. Зовні прославляння дуже нагадує концерт поп- або рок музики, деколи дискотеку. Людей, що прийшли на молитовних збори вперше, цей «молитовний концерт» може шокувати. Прославляння триває 40-60 хвилин на початку молитовних зборів і стільки ж - наприкінці. У цей час віруючі стоять, підспівують слідом за солістом, танцюють, підносять руки до неба, кричать, аплодують.

8) Теократія. Визнання ієрархічної і беззаперечної влади пастора, його повноважень контролювати життя не тільки церкви, а й позацерковне життя, повноважень карати за провини, визнання його як найвищої і найавторитетнішої інстанції.

9) Учення про «малих богів». Віруючі мають владу над природою, яку вони одержують від самого Христа. Але харизма розподіляється нерівномірно, а згідно з табелем про ранги - насамперед на пастора, потім на його помічників, а потім уже й на рядових віруючих.

10) Теологія процвітання. Вона ґрунтується на тому, що людина зобов'язана бути здоровою, процвітаючою, щасливою. Благодать, отримана від Бога, сходить на громаду під час молитовних зборів і використовується для дивовижних зцілень, пророцтв, здійснення бажань, збільшення матеріального багатства, усунення конкурентів тощо.

Таким чином, найбільш важливим для людини в релігійній громаді «Посольство Боже» є особисте, безпосереднє та двостороннє спілкування з Богом. На перше місце виходить практика, а не догматика; не проповідь, а молитва і прославляння, які стають основними елементами богослужіння. Характерно, що тільки після обряду посвячення новонаверненого знайомлять з особливостями віровчення церкви, організації громади, загальним порядком проведення молитовних зборів. Це підтверджує особливу важливість обряду присвячення для залучення до рядів релігійної харизматичної громади та дію за принципом: спочатку досвід, а потім догма.

Догматична конструкція і вдало вплетений до неї безпосередній особистий досвід пізнання Бога штовхають у замкнуте коло некритичності. Адепти організації не здатні критично аналізувати дива, зцілення, пророцтва, а також процедури маніпуляції та обману, яким вони піддаються. Увійшовши в це коло, люди потрапляють у пастку: вони не можуть помітити, що саме беззаперечна віра у свій «духовний дарунок» позбавляє їх можливості бачити справжній стан речей. Звідси характерна нездатність або зниження здатності до критики і самокритики.

Ставлення до світу в більшості членів громади збігається зі світоглядом гностиків, які діють за принципом: «І будете як боги». Цей принцип закладено в трактуванні народження християнина «зверху», «від Духа Святого», особливостях проведення молитовних практик та інших релігійних заходів. Подібна настанова властива також прихильникам більшості окультних доктрин.
Ставлення до світу в більшості членів громади збігається зі світоглядом гностиків, які діють за принципом: «І будете як боги». Цей принцип закладено в трактуванні народження християнина «зверху», «від Духа Святого», особливостях проведення молитовних практик та інших релігійних заходів. Подібна настанова властива також прихильникам більшості окультних доктрин.
 

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ
Соціально-психологічна характеристика харизматичного лідера

Аналіз посадових інструкцій адміністративного апарату релігійної організації «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів», її організаційної структури вказує на повне підкорення старшому пасторові церкви, яким на цей час є Сандей Аделаджа. Бачення світу ним, як людиною і керівником, безперечно, впливає на всю побудову структури й життя громади, на всіх лідерів цієї релігійної організації та її парафіян.

Когда Бог призвал меня к пасторскому служению, я ответил: «Господь, я согласен быть пастором, но при условии:

во-первых, не хочу быіть заурядным пастором, я должен быть пастором с отличием;

во-вторых, мне известно, что многие из великих служителей упали, но я не хочу впасть в грех или забпуждение, не хочу возгордиться, не хочу позорить Твое имя».

Бог принял мои условия й открыл мне тайну того, как я могу застраховаться от подобного [9].
Одна із соціально-психологічних характеристик особистості старшого пастора проявляється в житті через втілення конфронтаційної культури взаємодії.

Людині конфронтаційного типу притаманна особлива життєва настанова, особливе ставлення до світу, до себе, до інших. Це «чорно-біле» сприйняття світу, у якому відбувається нещадна і без жодних компромісів боротьба двох начал: універсальних («світло» і «темрява», «добро» і «зло»), політичних («білі» і «червоні», «багаті» і «бідні»), релігійних («ортодокси» і «єретики», «правовірні» і «невірні»), національних, расових тощо. Будь-яка ситуація, оцінювана з таких позицій, розвивається в напрямі поляризації двох начал. Компроміси сприймаються як ознака зрадництва, схована форма зла, прояв темних сил.
Оскільки людина стає захисником однієї із сил, природно, вона втрачає «об'ємне» бачення ситуації, позитивності. «Лінійність» світогляду пов'язана з тим, що всі події розглядаються з єдиної точки зору - з погляду власних інтересів. «Об'ємне» бачення може з'явитися тільки тоді, коли кожний з учасників матиме змогу стати на позиції іншого, подивитися на світ його очами. Визнання ж власної позиції як єдино правильної і єдино можливої неминуче породжує догматизм, що сприймається як непохитність, відданість ідеалам, принциповість. Така настанова забезпечує гранично високу самоповагу, надихає почуття власної значимості.

Невміння або небажання порівнювати різні позиції неминуче веде до прагнення нав'язати позицію власну й, безумовно, домінувати. Досягти гармонії цілого неможливо там, де є прагнення довести абсолютну власну правоту. А впевненість у власній правоті стає підставою правомірності застосування будь-яких форм впливу до інших, насильства при вирішенні питань або конфліктних ситуацій.

Поділ на «правих» і «неправих» служить згуртованості, яка стає тим сильнішою, чим активніше протистояння зі своїм супротивником. Найбільш ефективним засобом згуртування при цьому є ненависть. Носій конфронтаційної свідомості скрізь шукає ворогів і, природно, скрізь їх знаходить. Сенс існування він з бачить у боротьбі, почуваючи себе насамперед воїном, що повинен перебувати в постійній бойовій готовності або відбиваючи атаки, або завдаючи ударів. Тихе, споглядальне життя для нього - нижчий спосіб існування. Постійна боєздатність підтримується усвідомленням прилучення до якоїсь Місії, Вищого завдання. Це найчастіше ідейний борець, на якому лежить відповідальність за Святиню. Його боротьба - не чвари, а служіння, що прилучає до Світової історії, де він є не пасивним знаряддям, але активним, творчим началом. Співучасть у Світовій Драмі робить його у власних очах героєм, а життя перетворює в подвиг.
Такий борець «бачить» далеке майбутнє, тому його життя протікає в стані постійної напруженості, істеричності, ідейної одержимості, фанатизму. Відчуття надлюдини неминуче призводить до зарозумілості, усвідомлення власної непогрішності, зневаги до інакомислячих, догматизму. Такі люди несвідомо або свідомо живуть в очікуванні соціального дива; вони люблять історичні бурі, діють із пафосом. Руйнування ближче до них, ніж творення, яке вимагає повільної, копіткої, часом малопомітної праці. Особистість конфронтаційного типу легко ставиться до насильства: якщо буде потреба досить легко, не дуже роздумуючи, іде на його застосування.

Друга важлива соціально-психологічна характеристика старшого пастора обумовлена типом відносин, що пов'язують його з паствою. Подібна симбіотична єдність характеризується садомазохистським зв'язком (Е.Фромм), що виникає в умовах авторитарної релігії. Істотним елементом авторитарної релігії та авторитарного релігійного досвіду є повна капітуляція перед силою, що перебуває поза людиною.
В абсолютному авторитеті лідерів первинних осередків, пасторів і старшого пастора можна побачити тоталітарні риси харизматичної громади. У кожному, особливо найбільш відповідальному, життєвому рішенні віруючий діє за їхніми приписами. Його до цього ніхто не примушує, але в ньому ретельно й послідовно виховують потребу чинити саме так.

Це не схоже на авторитет керівника в більшості християнських конфесій. Хоча в них керівник теж має великий вплив на парафіян, але, обмежений каноном та ієрархією, він не може відступити від традиції, усередині якої діє. Якщо ж він і порушить правила, ієрархія ввімкне певні механізми покарання, аж до усунення від проповідування.

Пастора в харизматичній церкві ніхто не обмежує. Непідсудність пастора полягає в тому, що він є людиною, натхненною Богом, безпосередньо спілкується з Богом, через нього надходять благодать та одкровення, а концепція «живого слова» надає йому право як завгодно інтерпретувати євангельські тексти. Над ним немає вищих ієрархів, які б його контролювали, а держава відокремлена від церкви й теж не має таких механізмів. Об'єднання церков у цьому випадку не враховуються тому, що вони не мають повноважень контролювати проповідницьку діяльність. Крім того, з об'єднання можна вийти в будь-який час.

Тому головна чеснота в цьому типі релігійних громад - слухняність. Людина домагається благовоління або допомоги тільки у випадку повного підпорядкування. Покора сильній владі - один зі шляхів, на якому людина уникає почуття самотності та обмеженості. В акті капітуляції вона втрачає незалежність і цілісність як індивід, але знаходить почуття захищеності, стаючи немовби частиною сили, що вселяє благоговіння. [9; 10]

Соціально-психологічний аналіз групових процесів

Залучившись до харизматичної релігійної громади, людина потрапляє в ідеальну державу з чіткою ієрархією, соціалізацією, ідеологією тощо. Вона відразу включається в первинний осередок (домашню церкву, або домашню групу), який має керівника (лідера), через якого член громади спілкується з пастором.
Не повинно бути жодних сумнівів щодо пріоритетів: якщо твоє покликання вимагає твоєї присутності десь, ти повинен бути саме там. Тому часом траплялися і трапляються такі неприємності, як утрата членом громади вельми непоганої роботи. Зовні члени громади здаються цілком вільними людьми - ніхто безпосередньо ні до чого не примушує, але насправді їхнє життя чітко регламентовано. «Жити в слові» -означає повністю підпорядковуватися певним настановам через вимовлене слово.

Включення людини в спільноту відбувається двома шляхами - або через ритуал, або через реалізацію дарів Духа Святого. Регулярні служіння екстатичного плану є допінгом, без якого «втягнений» віруючий довго існувати не зможе, оскільки саме в цьому стані відбувається безпосереднє спілкування між Богом і людиною. Молитви можуть затягуватися на багато годин, часто вони супроводжуються постом; застосовується весь відомий й апробований різними релігійними системами арсенал, практика, властива як шаманству, так і християнському аскетизмові.

У «Посольстві Божому», крім звичайних молитовних зібрань, практикується особлива форма зборів - нічні богослужіння. На них перенесено більшу частину масових зцілень і глосолалій. Це дозволяє дає змогу уникнути зайвої уваги контролюючих органів, які не будуть витрачати час відпочинку на виконання службових обов'язків, а отже, інформація про деякі неоднозначні й шокуючи дії під час таких служінь не дійде до громадськості.

Нічні заходи проводяться зазвичай, з 23.00 п'ятниці до 6.00 ранку суботи. За графіком дочірні церкви збираються на службу під керівництвом своїх лідерів. Інколи може приїхати старший пастор С. Аделаджа або інші керівники церкви.

Структура нічних богослужінь не відрізняється від загальної структури богослужінь, може, однак, не бути деяких елементів, наприклад, проповідей.

Ритуальне включення здійснюється також під час регулярних відвідувань домашніх груп. Там усе, що обтяжує душу, проговорюється й вирішується за допомогою колективної молитви за кожного члена громади окремо.

Збори нижньої ланки - домашні групи - не мають твердої структури. Зазвичай кожна така група формується з віруючих, які проживають у даному мікрорайоні або поблизу нього. Теоретично такий осередок повинен складатися з євангельського числа в - 12-ти осіб. Однак ця вимога часто не виконується - усе залежить від реальної кількості громадян, які живуть поруч.

У домашніх групах немає певного графіка: вважається, що віруючі повинні збиратися якнайчастіше, у будь-який зручний час. Усе залежить від можливостей господарів надавати для цього свою квартиру. Як правило, тут проводяться молитви та мінібогослужіння, читається, розбирається й конспектується Біблія, прослуховуються аудіопроповіді та організовуються перегляди релігійних відеофільмів.

Характер спілкування повністю залежить від внутрішніх настанов лідера. В одних домашніх групах дотримуються твердої дисципліни, збори інших більше нагадують неформальні зустрічі з чаюваннями, жартами, танцями і навіть легким фліртом.

Функціонуванню таких груп завжди приділялася велика увага. Американський натхненник харизматичного руху Боб Вайнер вважав, що саме такі групи повинні стати «кістяком» великих протестантських структур. І саме на них лежить основне навантаження по обробці пастви для швидкого збільшенням її кількості. Як запевняє американський місіонер, за умови розумного керівництва домашня група подвоює ряди всього за шість місяців, а потім може розділитися на дві незалежні організації, які знову стануть обростати послідовниками і ділитися.

Регулярне відвідування осередку дає людині відчуття причетності до мікроспільноти близьких за духом людей, так зване «почуття ліктя». При цьому домашня церква може забирати практично весь вільний час людини й мінімізувати її контакти із зовнішнім світом, а сама людина, перебуваючи серед подібних до себе, швидко «зростає у вірі». Лідер домашньої групи виконує функції доглядача, координуючи в потрібному напрямі діяльність підопічних і доповідаючи вищому начальству про аномалії, виявлені в поводженні, світогляді, особистому житті адептів.

Релігійній громаді «Посольство Боже» притаманні особливі групові процеси. Тут допомагають реалізувати творчі й професійні можливості людини. Якщо хочеш пекти - печи, хочеш влаштовувати театральну виставу, виховувати дітей - будь ласка. Тобі допоможуть знайти роботу в церкві або на фірмі, що перебувають під патронатом церкви: Господь приготовил прекрасную судьбу для вас. Вы призваны Им й Он поможет вам осуществить ваше призвание. Всевышний поможеш вам подняться на пьедестал славы в той сфере деятельности, в какой вы призваны, в той стране, в которой вы живете. Мир узнаєт вас! [9]
Тобто тут можуть допомогти в дозвіллі і в роботі, тут можна, певною мірою, звільнитися від своїх соціальних і побутових проблем. У цьому полягає велика привабливість для участі населення в діяльності релігійної громади.Такий принцип побудови внутрішніх організаційних процесів не новий. У громаді збираються люди внутрішньо знедолені, намагаючись визначити своє місце у світі. Цей паралельний світ дає їм те, що не може дати їм традиційне суспільство. Фактично це держава в державі з певною ідеологією. Знакова фігура - Ісус Христос -неминуща, на відміну від міфу будь-якого політичного лідера, а основний текст -Біблія - не підлягає ревізії.

«Посольство Боже» здійснює близько 200 різних служінь. Із приходом до церкви людина дістає можливість ідентифікувати себе, усвідомити себе як представника первинного осередку, учасника певного типу служінь, пов'язаних із її біологічним чи соціальним статусом, - служінь для школярів, студентів, жінок, військових та ін. Церква спроможна знайти заняття й соціалізувати з погляду певного дару — зцілення, переконання, роботи з дітьми, наркоманами, алкоголіками тощо. Людину в цьому підтримує могутня і досить розвинена структура внутрішніх стосунків, освячена релігійною ідеологією. З приходом до церкви людина дістає можливість ідентифікувати себе як частину своєрідного «товариства врятованих».
Цей варіант видається кращим тільки на перший погляд - він може дуже швидко перетворитися на інший, оскільки значна частина населення з різних причин не сприймає позитивно та адекватно наполегливої євангелізації. Крім того, євангельські розмови нерідко починаються з того, що людині, непричетній до харизматичної церкви, у тій чи іншій формі повідомляють про її неповноцінність, наголошуючи на неправильності її світосприйняття.

У системі цінностей члена харизматичної громади „прийти до Бога" і „бути врятованим" означає „бути іншим" і, відповідно, бути кращим. Таким чином, стосунки між віруючим і невіруючим (тобто нехаризматом) можуть автоматично перетворитися на стосунки типу „Я і Чужий" з усіма наслідками, які полягають у відкритому або прихованому ворожому ставленні до чужого. Але якщо розвинена культура при зіткненні з іншим прикривається фіговим листком толерантності, то напівпервісні настанови свідомості харизмата цієї толерантності не сприймають: усе повинно відповідати певним цінностям або зникнути. «Зникнути» тлумачиться подвійно: по-перше, це повне зникнення в результаті близького Страшного Суду (експлуатуються есхатологічні очікування соціальне невлаштованих людей), по-друге, це більш близьке і менш помітне зникнення певних елементів з індивідуального комунікативного поля (відхід від родини, замикання на собі тощо).

Характерною рисою підґрунтя поведінки та настанов у громаді є старозавітна мораль. У ній Бог постає переважно як твердий авторитет, непохитний законодавець і суддя, де біблійні герої за для досягнення своїх цілей можуть застосовувати насильство, проявляти жорстокість, недовіру, хитрість та інші риси, які не є загальноприйнятими чеснотами. Посилання на євангельські моральні принципи використовуються вкрай рідко й завжди формально або односторонньо, без врахування контексту.

Люди, що прийняли подібну моральну доктрину, згуртовуються в групу, протиставляючи себе всім інші. Таким чином, формується «чорно-біла», примітивна та небезпечна схема індивідуальних моральних оцінок, що забезпечує механізм відокремлення і протиставлення людини всім, хто не є членом церкви.
Моральні чесноти членів церкви позв'язуються насамперед із формуванням зарозумілого ставлення до «чужих», і звеличуванням себе як обраних Богом «відмінників» віри, «най шанованих людей на землі», «урятованих», «успішних», «переможців на п'єдесталі слави» й т. ін.

Таким чином, ідеологічна основа доктрини, яка панує в „Посольстві Божому", дуже проста. Відповідно до неї центром турботи для людини проголошується аж ніяк не порятунок, не життя вічне, не спокута власних гріхів, а створений світ, у якому людині слід влаштуватися та по змозі стати не рабом (слугою, клерком), а справжнім володарем світу. Можливість стати таким володарем забезпечують винятково гроші. їх кількість, а разом з ними сила та влада забезпечуються завдяки таємничому «божественному» знанню, яке можна осягнути, уважно читаючи Біблію.

Той, хто опанував ці знання, належить до світової панівної еліти (5% населення Землі) та стає, по суті, земним богом. Як заявляє Сандей Аделаджа, сам він за допомогою Бога оволодів цими знаннями, і тепер створює щось на зразок «людських парників», «елітних розплідників», які покликані виростити зміну для світової еліти. При цьому елітарність згідно з його інтерпретацією включає інтелектуальну, фінансову, політичну та релігійну складові.

Інакше кажучи, під час релігійних зборів неофіти й члени церкви автоматично зараховуються до «світової еліти», представників «вищої раси», що призводить до зміцнення в людей відчуття власної вибраності Богом. Така позиція дає змогу пасторові, з одного боку, безсоромно лестити своїм «молодшим братам», і в той же час безпардонно знущатися з них.

Разом з тим паства відчуває і проявляє зарозумілість стосовно «чужих», сприймаючи їх, у свою чергу, як «плебс». Таким чином, коло членів церкви немовби ще більше замикається. Зарозумілість становить додаткову основу психологічного механізму, що ізолює членів церкви від іншої частини суспільства.
Уже більше ніж 11 років тому Бог особисто вказав Сандею Аделаджа його всесвітню місію - звільнити людство від залежності від диявола та від фінансових господарів світу. Бог сказав йому: «Я хочу, щоб ти став рятівником людства».

С.Аделаджа, за його словами, приніс людям «Божественне знання про божественне багатство», у чому вбачається оригінальність його проповідей, оскільки його версія Біблії являє собою граничну форму комерціалізації.

Відповідно до трактування нового «комерційного» Євангелія, Бог дає та довіряє гроші людям. Якщо диявол зробив людей рабами грошей, то місія церкви полягає в тому, щоб зробити їх господарями своїх грошей.
Ще одне нововведення полягає у твердженні, що особистий і церковний бізнес - це є форма служіння, а також що успіх у бізнесі залежить винятково від Слова Божого, яке слід ретельно вивчати. З євангельських джерел виводяться такі принципи багатства:

1) треба спочатку стати багатим, а потім починати збирати гроші;

2) до грошей треба підготуватися;

3) гроші не роблять людину щасливою;

4) Бог довіряє гроші благочестивим;

5) перш ніж Бог довірить тобі гроші, потрібно навчитися дивитися на них, як на прості папірці;

6) ви повинні навчитися дивитися на гроші правильно. Вони - тільки засіб.

Гасло «Будь вільним!», що лунає під час проведення молитовних зборів, закликає бути вільним від «залежності» від грошей й активно давати гроші на потреби церкви.

Релігійна організація «Посольство Боже» єднає людей, стурбованих не тільки своїми матеріальними негараздами, а й проблемами успішного бізнесу. У ній рекламуються надзнання для особистого надзбагачення, тому більшість книжок, що реалізуються в церкві, належать до бізнес тематики.
Отже, до лав церкви залучаються насамперед ділові люди або ті, хто хоче ними стати. Церква не тільки дає бізнес-знання, але вона є організацією, у якій комерційні проекти можна спробувати здійснити. З метою практичного втілення теорії створено спеціальний підрозділ - бізнес-центр, покликаний реалізовувати всі бізнес пропозиції, що надійшли церкві.

Інакше кажучи, підприємницька діяльність членів є обов'язковою складовою частиною її діяльності, за якою встановлено твердий контроль з боку церковного керівництва.

Концентрація в руках керівництва церкви значних капіталів робить її серйозним гравцем не тільки на регіональному, а й на національному економічному ринку. Але з огляду на свій статус релігійної організації церква реалізує бізнес проекти переважно в тіньовій сфері.

Крім того, об'єднання в лоні церкви певної кількості середніх і великих бізнес-гравців перетворює її у впливовий фактор політичної сфери країни. При цьому рядові члени можуть бути використані у відкритих формах протистояння або як електоральний фактор, еліта може бути задіяна для формування груп підтримки, що лобіюють ті або інші рішення державних органів управління, включаючи вищі державні структури.

Зауважимо також, що, релігійна організація «Посольство Боже» у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

1) етап, на якому організація в основному допомагала наркоманам та алкоголікам і претендувала на допомогу держави;

2) етап, на якому організація духовно опікувалася дрібним і середнім бізнесом, активно втручалася у сферу підприємництва;

3) етап, на якому організація шукає можливості впливати на соціально-політичні процеси регіонального і національного масштабів. Можна припустити, що саме в цьому напрямі й буде спрямовуватися активність керівників „Посольства Божого" найближчим часом.

Психічний стан той самий, що й стан групи, яка перебуває в колективному збудженні, і підпорядковується емоційним збоченням та хворобливим фантазіям. Коли такі люди перебувають у своєму середовищі, вони пристосовуються один до одного й, відповідно, об'єднуються. Особистим досвідом вони засвоюють «мову» ситуацій такого роду й знають, як ними управляти, їхні ідеї-химери, що надихаються фанатичним збудженням, волають до колективної ірраціональності та знаходять у ній плідне підґрунтя. Вони виражають ті самі мотиви й невдоволення, що і нормальні люди, у яких ці прояви маскуються покровами розсудливості та проникливості. От тому, незважаючи на їх малу в статистичному відношенні кількість, вони становлять більшу небезпеку, ніж джерело зарази...» [34].

Таким чином, значна поширеність психічних розладів у сучасному суспільстві спричинюється до того, що багато людей із психічними розладами включаються в діяльність релігійних організацій. Практика проведення молитовних зборів в організаціях харизматичного напрямку сприяє підтримуванню наявних психічних розладів, які «легалізуються» у вигляді «дарунків Божих». У таких випадках хворий не здатний усвідомлювати власні наявних психічні розлади і втрачає можливість вчасно звернутися до фахівців за медичною допомогою.

Практика проведення зборів може сприяти «психічному зараженню», або індукуванню психічних розладів. У цих випадках люди, що не страждають на психічні розлади, під впливом «індуктора» - авторитетної і переконаної людини, починають відчувати психічні феномени, схожі із психічними розладами індуктора. Крім того, емоційна атмосфера, що панує під час релігійних зборів, сприяє зниженню порогу критичності.
При повторних відвідуваннях зібрань підвищується сугестивність учасників зборів, а психопатологічні феномени хворих людей стають надбанням більшості. Такі масові психічні розлади описано в класичній літературі як «психічні епідемії», у результаті яких наставали серйозні наслідки для суспільства. Прикладами можуть служити самоспалення розкольників і «холерні бунти» в Росії у XVIII - XIX століттях. Клінічна оцінка «мальованщини» продемонструвала, що нюхові галюцинації («божественні запахи»), які мав К.Мальований, спостерігатися й у його послідовників (80% обстежених). [29]

Ознайомившись із представленими відеоматеріаіами про релігійну організацію «Посольство Боже», можна дійти висновку, що практика її молитовних зібрань схожа із зборами мальованців, описаними професором І.Сікорським 1893 року: «Серед загального шуму, лементу й безладдя одні падають, як убиті блискавкою, інші захоплено або жалібно кричать, плачуть, стрибають, ляскають у долоні, б'ють самі себе, смикають себе за волосся, б'ють себе в груди, тупотять ногами, танцюють, видають усілякі звуки та вигуки, що відповідають різноманітним емоційним станам: радості, щастю, розпачеві, страхові, жахові, подивові, благанню, вираженню фізичного болю, нюханню, смакуванню та ін.. то. нарешті, відтворюють собачий гавкіт, кінське іржання та інші дикі звуки... Судорожні рухи нерідко тривають до знемоги суб'єкта» [29].
Крім індивідуальних змін психіки учасників молитовних зборів, можливе перенесення хворобливих ідей на суспільство в цілому. От як оцінює професор І.Сикорський це явище: «Населення, захоплене шумуванням, засвоїло собі парадоксальне параноїчне мислення та логіку божевільних і через цю хворобливу логіку стало вирішувати основні питання життя й релігії за допомогою порівнянь і порожньої гри слів. Марення та хвороблива логіка божевільних видаються за зразок мудрості та наслідування для населення, що раніше виявляло здорову логіку та здорове мислення» [29]. Визначення поняття масових психічних епідемій та опис їхніх ознак дав психіатр В. Кандинський у праці «Нервово-психічний контагій і щиросердечні епідемії». Масові психічні епідемії - це моральний та інтелектуальний рух мас, що набуває форми гострого щиросердого розладу і супроводжується цілим рядом однакових дій, що охоплюють відразу великі маси людей незалежно від їхньої волі [22].

Таким чином, практика харизматичних релігійних зборів може завдати шкоди психічному здоров'ю їхніх учасників і суспільству в цілому. Ця шкода може проявлятися як безпосередньо у вигляді індукованих психічних розладів, так і опосередковано шляхом трансформації особистості учасників харизматичних зборів та подальших порушень у сфері їх міжособистісного спілкування в родині й у суспільстві.
Під час молитовних зборів релігійної організації «Посольство Боже» виявилося, що її керівники використовують під час релігійних заходів для більшої ефективності власного впливу на членів громади певні психотехніки (трансові методи, гіпноз).

Свідченням використання саме трансових технік, а не інших методів впливу (наприклад, переконання), є результат - змінені стани свідомості учасників молитовних зборів. Змінений стан свідомості характеризується, зокрема, тим, що змінюються мова та мислення людини.

Змінений стан свідомості - особливий функціональний стан, якому порушується адекватність психічного відбиття реальності, що є наслідком порушення нормальної роботи головного мозку. Причини зміни свідомості: застосування психотехнік, стрес, психотропні речовини, депривація, медитація тощо. Засновник американського прагматизму Вільям Джеймс писав ще на початку XX століття: «Наша нормальна свідомість, що пильнує, розумна свідомість, як ми її називаємо, -це не більше як один особливий тип свідомості, у той час як усюди довкола неї, відділені від неї найтоншою межею, лежать потенційно зовсім інші форми свідомості. Ми можемо прожити життя й не підозрюючи про їхнє існування, але варто застосувати доречний стимул, і вони з'являться, як оком змигнути, у всій повноті -певні умонастрої, які, можливо, десь можуть бути застосовані й пристосовані».

Трансові методики - найскладніший, але, у той самий час, найефективніший інструмент нав'язування своєї думки. Грамотне використання стану трансу іншої людини допомагає впоратися з її свідомим опором зовнішньому впливові. Трансові стани - це змінений стан людини, коли її увага спрямована всередину себе, коли вона «відключається» від зовнішнього світу. Пересічна людина може перебувати в трансі близько половини свого життя. Наприклад, у побутовому значенні трансові стани виникають під час поїздки в громадському транспорті, стояння в черзі, у сні тощо. У той час як людська свідомість занурена в глибокий розумовий процес, підсвідомість відкрита для сприйняття нової інформації та будь-якого зовнішнього впливу.

Наведення трансу може здійснюватися за допомогою різних методик, але за одним загальним принципом: коли відволікається свідомість, відбувається програмування підсвідомості.

Транс (від франц. transir- заціпеніти) - розлад свідомості, що проявляється в автоматичному виконанні складних актів поведінки протягом декількох хвилин або більш тривалого часу без усвідомлення навколишньої ситуації й цілей своїх вчинків. Так, у стані трансу людина може раптово зірватися з місця, почати повторювати складні ритмічні дії й рухи. Іноді вона може здійснювати досить тривалі подорожі. Транс настає та закінчується раптово. Спогади про цей період не зберігаються. Поведінка людини в стані трансу може здаватися оточуючим впорядкованою: вона може відповідати на прості запитання, виконувати звичні дії. Транс може спостерігатися при неврозах, епілепсії та деяких інших психічних захворюваннях. До основних методів наведення трансу можна віднести такі:

І) наведення трансу через перевантаження каналів. Ця методика ґрунтується на тому, що свідомість людини одночасно може враховувати від п'яти до дев'яти об'єктів або подій одночасно (сім плюс/мінус два). Таким чином, транс спостерігається під час перевантаження всіх каналів сприйняття, що й призводить до відключення свідомості;

3) наведення трансу через перевантаження Інформацією. Людині надається занадто багато інформації в продовж короткого проміжку часу. Інформація може бути: а) вузькоспеціалізованою, яка не стосується співрозмовника; б) її може бути забагато; в) вона може бути нелогічною.

4) наведення трансу через розрив шаблону (замішання). Введення людини в нестійкий стан відбувається шляхом повідомлення несподіваної для неї інформації або демонстрації незвичного шаблону поведінки. Відразу після розриву шаблона дається однозначна команда на виконання;

5) гіпноз (від грец. hypnos- сон) - тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням її обсягу і різким фокусуванням на змісті навіювання, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю й самосвідомості. Гіпноз виникає в результаті спеціальних впливів гіпнотизера або цілеспрямованого самонавіювання. Слід розрізняти спонтанні прояви гіпнотичного стану і ті, що викликані гіпнотизером. До специфічних характеристик самого стану належать: гіперсугестивність, наявність мимовільного забування змісту сеансу гіпнозу, а також самого факту гіпнотизації (постгіпнотична амнезія). У стані гіпнозу в людини можуть виникати фізіологічні та психічні реакції, не властиві її у звичайному стані. Останні можуть торкатися сфери сприйняття (позитивні й негативні ілюзії), пам'яті (забування або пригадування певних подій і фактів попереднього життя, активізація процесів запам'ятовування нового матеріалу), уваги (підвищення концентрації й розподілу уваги), мислення (порушення його нормальної логіки або посилення творчого характеру), особистості (зміна мотивації, звичок, настрою, окремих особистісних характеристик, злиття з образом іншої людини, суб'єктивне маніпулювання часом).

Наявність даних змін підтверджується спеціальними фізіологічними пробами й психологічними тестами. Психологічні теорії розглядають гіпноз як змінене функціонування нормальної свідомості суб'єкта в незвичних умовах: навіювання мотивації, уваги, очікувань, характеру міжособистісних відносин.
Можна навести кілька важливих аргументів проти такого використання гіпнотичних технік:

а) Під час молитовних зборів гіпнотичні техніки використовуються масово, без врахування можливих наслідків впливу на стан психічного здоров'я учасників релігійних зборів. У результаті такого не контрольованого використання може спостерігатися загострення ендогенних психічних розладів - поява продуктивної психопатологічної симптоматики у вигляді галюцинацій і марення.

б) Гіпнотичні техніки використовуються з метою зміни переконань учасників зборів. Під час гіпнозу знижується здатність людини, що перебуває в стані зміненої свідомості, до критичного осмислення дійсності.

в) Після стану трансу (постгіпнотичний стан) людина може здійснювати вчинки зумовлені постгіпнотичним навіюванням. При цьому відбувається модифікація поведінки.

г) Участь у молитовних зборах, де використовуються трансові стани, сприяє формуванню різних форм психологічної залежності й підвищує гіпнабільність людини, послаблює її захисні психологічні механізми.

д) Під час молитовних зборів з медичною та психотерапевтичною метою використовується гіпноз у завуальованій формі, який часто маскується під виглядом «лікування» силою Святого Духа. При цьому медичний психотерапевтичний метод використовують особи, які не мають медичної освіти та не відповідають за наслідки своєї діяльності, що суперечить чинному законодавству.

Л. Шерток так відзначив можливу шкоду від непрофесійного використання гіпнозу: «Дійсно, за допомогою гіпнозу симптоми знімаються швидше, але часом занадто різко, що не тільки може привести до виникнення більш-менш заміщуваних симптомів, й викликати інші небажані реакції аж до появи суїцидальних тенденцій... Можна вважати, що гіпнотерапія становить певну небезпеку, коли вона проводиться некваліфікованими людьми» [32].



ВИСНОВКИ

1. Характеристика культової практики та соціально-психологічних особливостей діяльності релігійної організації «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів»:
• Релігійна практика здійснюється на догматичному підґрунті, притаманному більшості харизматичних культів;
• Вільне, з відривом від контексту, упереджене тлумачення на свою користь біблійних текстів та історії християнства взагалі, спроба створення нової історії;
• Авторитарна роль лідера та жорстка ієрархія відносин в організації;
• Претензія на винятковість, протиставлення себе зовнішньому світові, нехтування традиціями й надбаннями української культури;
• Маніпулятивна експлуатація членів організації, побудована на їх недостатньій інформованості, слабкостях або проблемах, сподіванні на диво тощо;
• Активна участь у соціально-політичних процесах у суспільстві, прагнення впливати на органи влади і політичні відносини в державі;
• Ознаки комерційного культу з функціонуванням відкритих та прихованих бізнесструктур.

2. У діяльності релігійної організації «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів» виявляються ознаки, що свідчать про негативний вплив на психічне здоров'я учасників молитовних зборів і психічне здоров'я популяції в цілому. Використання керівниками релігійної організації технік психологічного та психічного впливу під час молитовних зборів суперечить чинному законодавству України.



Наріжний Ю.О.
Сиропятов О.Г.
Петухов В.Е.

»

 

 
Разработка LasPavel